Печінка – важливий орган! Печінка настільки важлива, що ми не зможемо вижити, якщо вона перестане повністю функціонувати хоча б на один день.
Приведемо декілька цікавих фактів про печінку:
Печінка дорослої людини може важити від 1,3 кг до 1,6 кг. Це становить близько 2% маси тіла.1
Що стосується всього організму, то печінка є другим органом за величиною, перше місце займає шкіра.
Недарма печінка має такі розміри, вони вказують на те, що вона виконує безліч важливих функцій у нашому організмі.
Це ще й найбільша залоза в організмі людини, адже печінка виділяє жовч. Уявіть собі, що за добу виділяється близько 1 л жовчі!
Печінка має цікаву форму, що нагадує неправильну шапку гриба.
Описано близько 500 функцій печінки, ось лише деякі з них:
Печінка є місцем зберігання жиророзчинних вітамінів, вона забезпечує гомеостаз холестерину.
В ній зберігаються залізо і мідь.
Відіграє важливу роль у гематології, синтезуючи фактори згортання крові та білок.
Відіграє важливу роль у метаболізмі гормонів.1
Впливає на обмін вуглеводів. Печінка здатна зберігати, синтезувати, метаболізувати та вивільняти глюкозу. Саме печінка відкладає глюкозу «про запас» у вигляді глікогену.
Впливає на обмін ліпідів.
Приймає участь в обміні протеїнів, має високу здатність розщеплювати білки та метаболізувати амінокислоти.
Регулює згортання крові.
Це єдиний орган у нашому організмі, що може відновлюватись!
Мабуть Ви неодноразово чули про пересадку печінки (трансплантацію), а чи думали Ви як живуть донори без частини печінки?
Коли люди «жертвують» половину своєї печінки, частина, що залишилася, регенерує, тобто відновлюється повністю.
Уявіть собі, якщо видалити 75% печінки, а 25% залишити, ці 25% зможуть відновитися повністю.2
Відповідно до дослідження 2009 року, що було опубліковане у Journal of Cell Physiology, якщо людині потрібна трансплантація печінки, і людина “віддає” більше половини органа, вона повернеться до свого початкового розміру досить швидко.
Дуже цікаво виглядає печінка під мікроскопом, адже клітини печінки організовані в певній послідовності та утворюють часточки.
Ці часточки складаються з гепатоцитів, які розташовуються у формі шестикутника навколо центральної вени, а на вершині цієї конструкції так звана «портальна тріада» – гілки печінкової артерії, ворітної вени та жовчних проток.3
Вона складається з 2 часток: правої та лівої, якщо більш детально анатомічно, то 4 частки – більші права та ліва частки, а також менші хвостата та квадратна частки. Далі розділяються на тисячі часточок — крихітних сегментів із власними протоками.
Мова йде не про контроль головного мозку за роботою всіх органів і систем, а про метаболічні процеси.
Зв’язок між мозком і печінкою найбільш очевидний, коли хвороба печінки призводить до неврологічного дефіциту. Рівень глюкози та аміаку в плазмі крові регулюється печінкою. Якщо цей процес виходить з-під контролю, це призводить до стану, відомого як печінкова енцефалопатія.
Печінкова енцефалопатія — це назва нервових дисфункцій, пов’язаних із печінкою, які варіюються від змін особистості та сну до коми та смерті мозку.
І не лише з мозком «взаємодіє» печінка. Цей орган відіграє певну роль майже в кожній системі організму. Вона взаємодіє з ендокринною та шлунково-кишковою системами, допомагаючи травленню та обміну речовин.1
Печінка є органом, що зустрічається тільки у хребетних та виконує аналогічні функції і має схожу структуру. Усім, від синього кита до польової миші, потрібна печінка.
Література
