Жовчний міхур — невеликий орган, який виконує велику задачу: зберігає жовч, без якої неможливе перетравлення жирів, що ми споживаємо. У нормі жовчний міхур за формою нагадує грушу, але іноді він може мати форму пісочного годинника, гачка або спіралі. Тоді лікарі говорять про перегин жовчного міхура. Чому виникає таке перетворення, коли воно несе небезпеку та як жити з таким порушенням — про це сьогодні поговоримо.
Вроджений перегин жовчного міхура
Перегин жовчного міхура, з яким народжується дитина, утворюється на п’ятому-шостому тижні вагітності, коли формується більшість внутрішніх органів ембріона. Лікарі вважають, що саме в цей період хвороба матері, прийом ліків або будь-який негативний вплив на жіночий організм підвищує ризик патологічної деформації жовчного міхура. Проте, точних даних про причини такої аномалії наразі немає. При цьому, попри незвичну форму, орган виконує свої функції — накопичення та виведення жовчі й лікування не потребує. Якщо ж дитина неспокійна після годування, часто зригує, це може свідчити про негаразди з травною системою — в такому разі консультація гастроентеролога обов’язкова. Після 7-10 років у багатьох дітей жовчний міхур приймає фізіологічний вигляд, а решта людей може прожити все життя з жовчним міхуром у вигляді вісімки, не відчуваючи дискомфорту, та дізнатись про перегин випадково під час УЗД. Втім, збалансоване дробне харчування, питний режим і фізична активність завжди залишаються основними правилами профілактики захворювань ШКТ. Обов’язковим є також профілактичний огляд у лікаря раз на рік.
Набутий перегин жовчного міхура
Набутий перегин жовчного зустрічається в дітей старшого віку та дорослих. Спричинити його можуть декілька факторів:
Якщо порушується процес відтоку жовчі та розщеплення жирів, на це можуть вказувати такі симптоми:
Втім, лікарі наголошують, що кожен із цих симптомів може бути й ознакою багатьох інших захворювань, крім того, клінічна картина у різних пацієнтів — індивідуальна. Тому провести комплексне обстеження, поставити діагноз та призначити терапію може тільки лікар. Діагностика зазвичай включає УЗД, КТ, МРТ і додаткові аналізи залежно і від анамнезу.
Якщо ж перегин жовчного міхура не псує життя, лікарі все одно наполягають на тому, що жирна їжа, алкоголь, відсутність режиму харчування — це те, що з часом може дійсно перерости в суттєві проблеми зі здоров’ям. І нового методу запобігти їм ще не вигадали: здоровий та активний спосіб життя — це цікавий і креативний підхід і до страв і до дозвілля.
