Печінкова недостатність — усе про захворювання, його причини та лікування

Печінкова недостатність — це не окреме захворювання, а радше небезпечний стан, за якого печінка перестає ефективно виконувати свої життєво важливі функції: фільтрацію токсинів, синтез білків, участь у метаболізмі та підтримку гормонального балансу. Попри серйозність діагнозу, важливо пам’ятати, що за правильного підходу до лікування функції печінки можна частково або навіть повністю відновити.

Причини розвитку печінкової недостатності

Коли йдеться про такий діагноз, як печінкова недостатність, причини її виникнення можуть бути різноманітними — від інфекційних хвороб до впливу токсичних речовин. З’ясувати першопричину може лише комплексна діагностика під наглядом лікаря.

У медицині виділяють два основні типи цього стану — гостра печінкова недостатність (ГПН) та хронічна печінкова недостатність (ХПН). Кожна з них має свої особливості.

Гостра форма

ГПН розвивається швидко — впродовж кількох діб або тижнів. Основні причини:

• вірусні інфекції, найчастіше гепатити B і C;
• передозування ліками (зокрема парацетамолом);
• отруєння грибами;
• зловживання алкоголем;
• аутоімунні процеси та важкі інфекції.

Хронічна форма

ХПН розвивається повільно, на фоні тривалого ураження тканини печінки. Причини у цьому випадку може мати наступні:

• цироз (через гепатит або хронічне вживання алкоголю);
• неалкогольна жирова хвороба печінки;
• отруєння токсичними речовинами природного чи хімічного походження;
• спадкові порушення обміну речовин, наприклад, хвороба Вільсона;
• тривалий прийом гепатотоксичних препаратів.

Симптоми, на які варто звернути увагу

На ранніх стадіях печінкова недостатність може перебігати без явних проявів. Але уважність до власного стану допоможе вчасно помітити тривожні сигнали. Ось ключові симптоми, які не варто ігнорувати:

• загальна слабкість, втомлюваність;
• жовтизна шкіри та склер;
• потемніння сечі та світлий кал;
• набряки, особливо ніг та живота (асцит);
• свербіж шкіри, схильність до утворення синців;
• зниження концентрації, млявість, сплутаність свідомості (ознаки печінкової енцефалопатії);
• втрата апетиту, зниження ваги;
• нудота.

Якщо у вас чи у ваших близьких з’явилися подібні ознаки — обов’язково зверніться до лікаря. Не варто чекати погіршення. Печінкова недостатність — це серйозний стан, який вимагає негайної медичної уваги.

Печінкова недостатність: лікування та шанси на одужання

Тактика терапії залежить від того, на якій стадії перебуває захворювання. Стадії печінкової недостатності варіюються — від компенсованої до термінальної. Чим раніше почати лікування, тим більше шансів на стабілізацію.

Лікування гострої печінкової недостатності

При гострій печінковій недостатності лікування має бути екстреним. Основні кроки:

• усунення причини (нейтралізація токсину, лікування вірусної інфекції);
• підтримка життєво важливих функцій організму;
• зниження рівня токсичних речовин у крові.

У тяжких випадках може знадобитися пересадка печінки.

Підхід до лікування хронічної форми

ХПН лікується поступово. Завдання медиків — максимально зменшити навантаження на печінку, стабілізувати обмін речовин і усунути причини погіршення. Зазвичай застосовують:

• дієту з обмеженням білків і жирів;
• гепатопротектори для підтримки клітин печінки;
• специфічну терапію основного захворювання (наприклад, противірусну при гепатиті);
• контроль рівня аміаку й інших показників у крові;
• профілактику ускладнень.

Не займайтесь самолікуванням! Тільки лікар здатен підібрати ефективну схему лікування.

Профілактика печінкової недостатності — як знизити ризик розвитку хвороби

Найкраще лікування — це профілактика. Дотримання простих правил допоможе зберегти здоров’я печінки на довгі роки:

• не приймайте медикаменти без призначення лікаря;
• обмежте або повністю відмовтесь від вживання алкоголю;
• своєчасно лікуйте вірусні гепатити;
• стежте за масою тіла, рівнем глюкози та харчуванням;
• уникайте контакту з чужою кров’ю або іншими біологічними рідинами без захисту;
• регулярно проходьте обстеження, якщо маєте хронічні хвороби.

Печінкова недостатність — це складний, але керований стан. Завдяки сучасній медицині можна ефективно стримувати прогресування хвороби, покращити якість життя та в багатьох випадках досягти ремісії. Головне — не зволікати, не боятися і діяти своєчасно.