Saénz Rodriguez Т., García Giménez D., de la Puerta Vázquez R.
Медичне застосування екстракту листя артишоку (ЕЛА) переважно ґрунтується на його антидиспептичній активності, опосередкованій доведеним холеретичним ефектом. Встановлено, що ЕЛА стимулює секрецію холефільних сполук у жовчні канальці, підвищуючи вміст жовчних кислот у жовчі та кишківнику, що сприяє поліпшенню травлення жирів (рис. 1).
У цьому дослідженні було використано щурів-самців лінії Wistar, які отримували ЕЛА; група порівняння отримувала стандартний холеретик – дегідрохолеву кислоту (ДГХК), група контролю – еквівалентний об’єм фізіологічного розчину. Було змодельовано дві ситуації: одноразове застосування однієї дози та повторне застосування (2 р/добу протягом 7 днів). Секрецію жовчі визначали не пізніше ніж через 30 хвилин після введення засобів.
Після анестезії тваринам було встановлено тимчасові біліарні фістули для оцінки жовчовиділення; об’єм і склад жовчі надалі аналізувалися. Після одноразового застосування всіх доз ЕЛА (100, 200 та 400 мг/кг) спостерігалося збільшення об’єму виділеної жовчі; для доз 200 та 400 мг/кг це збільшення було достовірним порівняно з групою контролю. При повторному застосуванні ЕЛА об’єм жовчовиділення достовірно відрізнявся від такого на тлі прийому плацебо лише за умови застосування дози 400 мг/кг.
І одноразове , і багаторазове застосування ЕЛА в дозах 200 та 400 мг/кг асоціювалося з достовірним підвищенням умісту жовчних кислот у складі жовчі порівняно з групою контролю (рис. 2). Ефективна екскреція жовчних кислот, індукована ЕЛА, була достовірно потужнішою, ніж індукована референсним засобом (ДГХК).
Концентрація холестерину в жовчі після одноразового застосування ЕЛА не дала змоги зробити чіткі висновки. У всіх групах, окрім групи ДГХК, спостерігалася тенденція до зниження цього показника. Призначення ЕЛА також не впливало на рівень фосфоліпідів.
Отже, в цьому експерименті одноразове й повторне введення ЕЛА сприяло достовірному збільшенню секреції жовчі та наростанню концентрації в її складі жовчних кислот. Цей ефект, особливо виражений у разі застосування доз 200 та 400 мг/кг, чітко свідчить про холеретичні властивості ЕЛА порівняно з референсним засобом (ДГХК).
Виділені низкою дослідників основні активні складники ЕЛА включають лютеолін і його глікозиди та кафеоїлхінові кислоти, зокрема цинарин. Саме ці компоненти реалізують гепатопротекторну дію та захищають ліпопротеїни низької щільності від окиснення завдяки антиоксидантному впливу. Холеретична дія, ймовірно, зумовлена речовинами поліфенольної природи, які підвищують секрецію холефільних сполук у жовчні канальці.
Висновки. Після одно- та багаторазового застосування стандартизованого ЕЛА в експериментальних тварин спостерігалося достовірне посилення секреції жовчі, що відповідає результатам попередніх досліджень. Підвищення вмісту в жовчі жовчних кислот свідчить про те, що ЕЛА має потенціал усунення симптомів диспепсії.
