Холецистит – загострення холециститу

Травна система є одним з основних джерел щоденного задоволення. Хто ж не любить поїсти смачненького? Однак, захворювання та функціональні розлади в роботі цієї системи здатні швидко змінити фарби гастрономічних радощів на біль та дискомфорт. 

Однією з розповсюджених проблем з ШКТ є холецистит. Удвічі частіше зустрічається холецистит у жінок ніж у чоловіків. Це пов’язано передусім з гормональними особливостями:

1. естрогени підвищують секрецію холестерину в жовч, що сприяє формуванню каменів і розвитку холециститу;
2. прогестерон знижує тонус жовчного міхура, ускладнюючи відтік жовчі.

Також серед причин вищої частоти холециститу у жінок варто вказати жовчокам’яну хворобу (ЖКХ), вагітність, індивідуальну генетичну схильність та вплив факторів способу життя.

Холецистит у чоловіків є менш розповсюдженим, серед причин варто вказати ЖКХ, алкогольне ураження печінки та жовчовивідних шляхів, порушення ліпідного обміну, ожиріння, а також запальні та інфекційні захворювання ШКТ.

Основні причини холециститу

1. Інфекції – бактерії (кишкова паличка, стафілококи) можуть проникати в жовчний міхур та спричиняти запалення, що неодмінно веде до порушення екскреції жовчі.
2. Порушення харчування – жирна, смажена їжа, нерегулярне харчування, надмірне вживання алкоголю  сприяють застою жовчі.
3. Гормональні зміни – вагітність або прийом гормональних препаратів можуть порушувати жовчовиділення.
4. Малорухливий спосіб життя – знижує активність жовчного міхура, що сприяє утворенню каменів.
5. Хронічний стрес – впливає на моторику жовчних шляхів, спричиняючи їх спазм і застій жовчі.

Як і більшість захворювань, холецистит може мати гострий та хронічний перебіг. Тож спробуємо трохи розібратися:

• Гострий холецистит виникає раптово, супроводжується сильним болем у правому підребер’ї, нудотою, блюванням і підвищенням температури. Найчастіше причиною є закупорка жовчної протоки каменем, що призводить до застою жовчі та запалення.
• Хронічний холецистит розвивається поступово через порушення відтоку жовчі, частіше пов’язаний із жовчнокам’яною хворобою або інфекцією. Симптоми менш виражені: періодичний дискомфорт у правому боці, здуття, гіркота в роті тощо.

Загострення хронічного холециститу

Тим, хто має хронічні розлади в роботі жовчного міхура та жовчовивідної системи варто бути пильними та дослухатися до свого організму, адже загострення холециститу може застати зненацька і досить різко змінити усі плани.

Серед причин варто виділити:

• Порушення дієти, різка зміна звичного режиму харчування, особливе значення має вживання жирної, смаженої або гострої їжі.
• Переїдання або тривале голодування.
• Інфекції та загострення інших хронічних хвороб ШКТ.
• Стрес і фізичне перенапруження.

Які симптоми загострення холециститу?

• Різкий або ниючий біль у правому підребер’ї. На початкових етапах біль може зникати під впливом знеболювальних або спазмолітичних засобів, проте з часом він стає сильнішим, а вищезгадані ліки не допомагають.
• Частими проявами є нудота, блювання, гіркота в роті. 
• Відмічається здуття живота і порушення стільця. 
• З часом розвивається підвищення температури тіла, загальна слабкість.

Якщо ви помітили у себе ці симптоми негайно зверніться за медичною допомогою! Чим швидше розпочнеться лікування холециститу, тим кращим буде результат! Навпаки, стратегія «трошки потерплю, скоро саме мине» може призвести до розриву жовчного міхура, перитоніту та інших небезпечних ускладнень.

Як лікувати холецистит?

Першим правилом лікування холециститу є консультація гастроентеролога та хірурга (за необхідності). Кваліфіковані спеціалісти мають провести комплексне обстеження вашого ШКТ і встановити точний діагноз.

Правило номер 2 – дотримання стратегії лікування, яке визначив спеціаліст. Хронічний холецистит потребує тривалого комплексного лікування та зміни харчових звичок. У разі гострої форми дослухатися до лікаря є просто життєво необхідним. Якщо ви ще не дійшли до лікаря, дивіться перше правило!

Третім правилом лікування холециститу є дотримання загальних рекомендацій:

1. не пропускати прийом ліків (призначення можуть містити: жовчогінні засоби, препарати урсодезоксихолевої кислоти, гепатопротектори, спазмолітики, ферменти, тощо);
2. приймати лише якісні лікарські засоби та не замінювати їх дешевими аналогами або дієтичними добавками;
3. дотримуватися дієти, що розроблена спеціально для захворювань печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів;
4. підтримувати щоденний водно-сольовий баланс;
5. мати щоденну фізичну активність та намагатися знизити рівень стресу.